(про чутки)

1. n

1) стебло; черешок

2) зоол. ніжка

3) стержень

4) висока димова труба

5) довга пряма частина предмета

6) висока підставка

7) ніжка (чарки тощо)

8) буд. вертикальна грань підпірної стіни

9) обережне переслідування (дичини)

10) підкрадання; приховане пересування (військ)

11) велична, урочиста хода

2. v

1) підкрадатися, переслідувати крадькома; вистежувати

2) приховано пересуватися

3) гордо виступати, крокувати

4) поширюватися, розповзатися (про чутки тощо)

* * *

1) бoт. стебло, квітконіжка; черешок

2) стрижень

3) високий димар

4) довга пряма частина будь-якого предмета; трубка термометра

5) висока підставка; ніжка ( чарки)

6) тятива драбини

7) бyд. вертикальна грань підпірної стінки

1) обережне переслідування (дичини, звіра; підкрадання)

2) велична, урочиста хода

1) підкрадатися, ( крадькома) переслідувати; вистежувати; потай просуватися; прочісувати

2) часто през. простувати, виступати; ступати

3) поширюватися, розповзатися (про епідемію, чутки)

1) дзижча́ння, гуді́ння, гул

2) го́мін

3) sl. чутки́

4) амер. кру́гла пила́

1) дзижча́ти, гуді́ти

2) ки́дати, жбурля́ти

3) наші́птувати, ни́шком-ти́шком поши́рювати

4) розно́ситися ( про чутки)

1) походжати, ходити туди е сюди; тинятися; знатися, водитися, спілкуватися ( з ким-небудь); ходити, циркулювати ( про чутки); бути в обігу ( про гроші)

2) робити поворот вкругом; мop. робити поворот оверштаг

1) походжати, ходити туди е сюди; тинятися; знатися, водитися, спілкуватися ( з ким-небудь); ходити, циркулювати ( про чутки); бути в обігу ( про гроші)

2) робити поворот вкругом; мop. робити поворот оверштаг

1. adv

1) за кордоном; за кордон

2) поза домівкою; не вдома; зовні; з дому

3) широко, всюди, у всіх напрямах

4) далеко від мети

* * *

1) за кордоном; за кордон

2) aмep. у Європі; у Європу (через oкeaн)

3) надворі; надвір

4) широко, усюди

5) далеко від цілі (при стрільбі, в іграх)

6) у гpaм.; знaч.; iм. закордон

1. n

1) липка грязь; мул, твань

2) болото, багниста місцевість

3) повільний плин; витікання; виділяння; просочування (вологи)

4) дубильний відвар, дубильна рідина

2. v

1) повільно текти; витікати; сочитися, просочуватися

2) перен. убувати, зникати

3) виділяти

4) бути заповненим вологою (with)

* * *

1) pl липка грязь, твань, мул

2) болото, багниста місцевість

3) повільна течія, витікання; виділення, просочування ( вологи)

4) вапняк; черепашник

5) дубильний відвар, дубильна рідина

1) повільно текти, витікати, сочитися

2) виділяти; випромінювати (радість, щастя)

3) ( with) бути повним вологи; промокнути

1) за кордо́ном; за кордо́н

2) по́за домі́вкою, не вдо́ма; зо́вні

3) ши́роко, всю́ди, у всіх на́прямах

1. n

1) розмова, бесіда

2) лекція, бесіда

3) базікання, пуста розмова

4) pl переговори

5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки

6) предмет розмов (пересудів)

7) розм. мова, діалект, жаргон

2. v

1) говорити; розмовляти; спілкуватися

2) розмовляти певною мовою

3) розпускати плітки (чутки)

4) доводити розмовами (до чогось)

5) переконувати, умовляти

6) обговорювати; радитися

* * *

1) розмова, бесіда

2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда

3) порожня розмова, балаканина

4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

5) тема розмов

6) pl переговори

7) мова, діалект, жаргон

1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

2) говорити

3) (on, about) вести бесіду

4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

5) доводити розмовами ( до чогось)

6) переконувати, вмовляти

7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

1. n

1) подув; подих; порив вітру

2) звук духового інструмента

3) звук при сяканні

4) фонтан кита

5) розм. хвастощі; хвастун

6) мет. продувка; бесемерування

7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур

8) гульня

9) кладка яєць мухами

10) цвіт; цвітіння

11) розквіт

2. v (past blew; p.p. blown)

1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися

2) грати, сурмити (на духовому інструменті)

3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти

4) пихкати; пихтіти, важко дихати

5) дмухати; студити

6) зігрівати (сушити) диханням

7) випускати фонтан (про кита)

8) видувати (скляні вироби)

9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)

10) розм. курити, палити

11) роздмухувати (вогонь тощо)

12) запалювати, розпалювати

13) бушувати, вибухати гнівом

14) розм. поширювати (чутки тощо)

15) розм. обнародувати; проголошувати

16) заганяти (коня)

17) розм. хвастати, хвалитися

18) проклинати

19) амер., розм. тікати; дременути

20) розм. розтринькувати; пригощати

21) розм. нудитися

22) театр. забути текст (репліку)

23) розм. програти, проґавити

24) розм. ліквідувати; знищити

25) майстерно робити щось

26) класти яйця (промух)

27) перегорати (про запобіжник)

28) мет. подавати дуття

29) цвісти

30) перен. процвітати, розцвітати

* * *

1) удар

2) нещастя, удар долі

3) гipн. гірський удар; обвалення покрівлі

1) подув; порив вітру

2) звук духового інструмента; звук при сяканні

3) фонтан кита

4) хвастощі; хвалько

5) метал. продувка; бесемерування

6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню

7) cл.; вiйcьк. перепочинок

8) = blow out II

9) кладка яєць мухами

10) cл. кокаїн

1) дути, віяти ( про вітер)

2) гнати ( вітром); розвівати; нестися

3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)

4) дути на що-небудь, студити; зігрівати, сушити або прохолоджувати подихом; роздмухувати ( вогонь)

5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)

6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)

7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)

8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску

9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)

10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)

11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)

12) бушувати, вибухати гнівом

13) викривати

14) хвастати

15) тринькати ( гроші); пригощати

16) cл. іти, тікати

17) cл. програти; проґавити

18) cл. ліквідувати

19) хандрити

20) театр. жapг. забути текст, репліку

21) cл. майстерно робити що-небудь

22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати

23) класти яйця ( про мух)

24) випускати фонтан ( про кита)

25) курити або вдихати наркотик

26) заст. розпалювати ( пристрасті)

27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо

28) метал. подавати дуття

29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стану

1) цвіт, цвітіння

2) розквіт

1) цвісти

2) розцвітати

1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);

2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;

3) (речь) мова, розмова.

* * *

1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -ску

2) ( говор) го́вір, -вору

1. n

1) доповідь; повідомлення; звіт

2) звістка, повідомлення (у пресі тощо)

3) військ. донесення; рапорт; доповідь

4) запис судових рішень

5) pl збірник судових рішень

6) чутка, поговір

7) репутація, слава

8) табель успішності (тж report card)

9) звук вибуху (пострілу)

2. v

1) повідомляти; розповідати; описувати, змальовувати

2) робити офіційне повідомлення; робити офіційний висновок; доповідати; подавати звіт

3) військ. доповідати, повідомляти

4) складати звіт; звітувати; давати репортаж

5) працювати репортером (кореспондентом)

6) передавати почуте

7) скаржитися (на когось); висувати обвинувачення

8) висловлювати свою думку (про — on, upon, of)

9) з'являтися, прибувати (кудись — to, для чогось — for)

* * *

1) доповідь; повідомлення; звіт ( для преси)

2) поголос, чутки

3) репутація, слава

4) табель успішності

5) звук вибуху, пострілу

1) повідомляти; розповідати; описувати; робити офіційне повідомлення, висновок; доповідати; представляти звіт; вiйcьк. доповідати

2) складати, поміщати звіт ( у газеті); давати репортаж; працювати репортером або кореспондентом

3) передавати почуте

4) скаржитися ( на кого-небудь); виставляти обвинувачення; (on, upon, of) відзиватися

5) з'являтися ( де-небудь), прибувати ( ку-ди-небудь)

6) (to) підкорятися; знаходитися в підпорядкуванні або у віданні

1) розмова, бесіда

2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда

3) порожня розмова, балаканина

4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

5) тема розмов

6) pl переговори

7) мова, діалект, жаргон

1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

2) говорити

3) (on, about) вести бесіду

4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

5) доводити розмовами ( до чогось)

6) переконувати, вмовляти

7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

1. n

1) крик

2) зойк; благання

3) плач

4) бойовий клич

5) гасло, лозунг

6) поговір, чутки

7) громадська думка

8) галас птахів; виття вовка; гавкіт собак тощо

9) зграя гончаків

10) знев. гурт, компанія

2. v

1) кричати; зіпати; репетувати; галасувати

2) благати

3) плакати

4) оголошувати

5) вигукувати, викрикувати

6) вити, гавкати

* * *

1) крик, лемент

2) крик, благання

3) плач

4) крик, вигук вуличних рознощиків

5) бойовий клич, гасло

6) чутки

7) громадська думка; вимоги народу

8) крик птаха, виття вовка, гавкіт собаки

9) зграя гончаків; преі. компанія, група людей

10) межа чутності; близька відстань

11) крик моди

1) кричати, репетувати, волати; вигукувати; скрикнути; крикнути

2) ( for) молити, благати; волати; настійно вимагати

3) ( against) протестувати, піднімати голос проти

4) плакати; ( over) оплакувати

5) оголошувати, повідомляти; розголошувати

6) вигукувати, кричати (про рознощика, торговця)

7) видавати звуки (про тварин, птахів); вити, гавкати

1. n

1) яструб; сокіл; хижак (тж перен.)

2) перен. обманщик; шахрай

3) сокіл (інструмент штукатура)

4) відкашлювання

2. v

1) полювати з яструбом (соколом)

2) хапати здобич на льоту; ловити комах (про птахів)

3) налітати шулікою; стрімко нападати (налітати) (на когось)

4) відкашлювати (ся); відхаркувати (ся)

5) торгувати на рознос

6) перен. поширювати, розносити (чутки тощо)

* * *

1. n амер.

небезпечний хуліган, головоріз, бандит

2. adj

1) твердий, жорсткий; щільний; цупкий

2) міцний

3) в'язкий, тягучий

4) стійкий, витривалий, затятий, наполегливий

5) грубий, крутий

6) незговірливий, непоступливий

7) запеклий, шалений, гарячий

8) розм. важкий, тяжкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) амер., розм. злочинний, хуліганський, бандитський

11) геол. міцний (про породу)

* * *

1) жорсткий; щільний, пружний

2) міцний, твердий

3) в'язкий; тягучий

4) міцний, міцної статури

5) грубий, крутий

6) упертий, наполегливий, незговірливий

7) сильний, лютий

8) важкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) aмep. гангстерський

11) горн. міцний ( про породу)

12) cл. чудовий, класний

••

жорстко, грубо; to talk tough розмовляти жорстко; dont talk so tough збав тон

винести, витримати ( tough out)

1. n

чутка, поголос, пересуди

2. v

поширювати чутки

* * *

1. n

1) пряжа; нитка, нитки

2) розм. довге оповідання; історія; казка, вигадка; анекдот; чутка

3) шпагат

2. v

розповідати казки (історії, небилиці); базікати, гомоніти

* * *

1) пряжа; нитка, нитки; cпeц. шпагат

2) ( довг розповідь (про щось)); історія ( про пригоди); казка, вигадка

чутка (-ки) и (мн.) чутки (-ток), поговір (-вору). По -ке - з чутки, з чуток, як від людей чув (чула, чули), з людського поговору. [Видко, що й Платон і Діоген лишилися для Хафиза відомі хіба з чутки, та й край (Крим.)]. Говорю об этом только по -ке - кажу (говорю) про (за) це тільки з чуток (так, як від людей чув). Рассказы по -ке - оповідання з людського переказу (з людської поголоски, з чуток). Петь, играть по -ке - співати, грати з голосу (на слух).

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)